З ким поділюся болем і журбою?
З Тобою.
З ким поділюсь пекучою сльозою?
З Тобою.
З одним Тобою розділю усе,
Що біль глибокий і печаль несе.
Що тисне серце й не дає спокою —
Розділиш тільки Ти зі мною.
І більш ніхто.
Ніхто не відізветься...
Кому потрібен біль чужого серця?
Всі люди немічні, у болях і жалях,
Самі віддати раді сум і страх.
І довго-довго смуток свій тяжкий
Ховають в шкаралущу сліз і мрій,
І кожен з них щодень, щоніч зоріє —
Коли ж то прийде той, хто зрозуміє!
А Ти, мій Господи, на всі мої жалі
Кладеш дрібок цілющої землі,
Що відкривала очі невидющим, —
І світ з'являється стобарвним і сліпучим.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тобой написанные строки... - Леонтий Жидков Действительно, я так ощущаю, что стихи приходят "с небесной выси". И,
слава Богу, если успеваешь их записать в точности. И неделями-месяцами мучаешься, когда в них какое-то слово "не родное", когда не дослышал, не понял, а спросить, так ответ-то не всегда приходит сразу.
Проповеди : Скажи ,,нет!,, власти не от Бога - Лариса Попова Оружия воинствования нашего не плотские, но сильные Богом на разрушение твердынь: ниспровергаем замыслы и всякое превозношение, восстающее против познания Божия, и пленяем всякое помышление народов и правителей в послушание Христу. Аминь.
Во славу Отца и Сына и Святого Духа. Аминь и аминь. Аллилуйя.
